Підозрюваний підлягає звільненню за постановою дізнавача чи слідчого, якщо: 1) не підтвердилася підозра у скоєнні злочину; 2) відсутні основи застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; 3) затримання було здійснено з порушенням вимог статті 91 цього Кодексу.

1) коли ця особа застигнута при скоєнні злочину або безпосередньо після її скоєння; 2) коли потерпілі або очевидці вкажуть на дану особу як на злочин; 3) коли на цій особі або її одязі, при ньому або в його оселі будуть виявлені явні сліди злочину.

Порядок затримання підозрюваного регламентовано статтею 92 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації. Так, після доставлення підозрюваного до органу дізнання або до слідчого в строк не більше 3 годин повинен бути складений протокол затримання.

Загальними умовами процесуального затримання (як і застосування всіх заходів процесуального примусу) є: 1) наявність порушеної кримінальної справи; 2) належний суб'єкт застосування цього заходу; 3) належний об'єкт затримання – особа, що затримується.