alleluia) – заклик провідного молитву до слави Бога, звернений до громади. Слово ін.-грец. ἀλληλούϊα, записане в Септуагінті, передається російською мовою як «алілуя» або «алілуйя»; увійшло до ряду інших мов, а також у християнське богослужіння без перекладу, подібно до слів: «амінь», «маранафа» та ін.

Амінь (євр. амен – нехай буде так). Слова амінь та алілуїя (євр. – хвалите Господа) перейшли практично незмінними у всі переклади Біблії: Септуагінту, Вульгату, слов'янську та російську Біблію.

Під час богослужіння «Алілуя» звучить в особливо значущі моменти, наприклад, на Літургії: при Малому вході, на Херувимській, перед читанням Євангелія, після Причастя.Похожі

Ámen; Церков. -слав. бꙋ́ди, буді; араб. آمين, амін) зазвичай завершальна формула в молитвах і псалмах в ісламі, іудаїзмі, християнстві, покликана підтверджувати істинність слів.